Пожежонебезпечні властивості зернового пилу
Пил, що має у своєму складі органічні частинки – пожежонебезпечний. Мінімальна кількість зваженого в повітрі пилу, виражене в грамах на 1 м3 повітря, здатне до займання, називають нижньою концентраційною межею запалення. Такою межею для малозольного борошнистого пилу буде, наприклад, його концентрація від 10 до 50 г/м3, для зернового пилу – від 40 до 90 г/м3, для комбікормового – від 7 до 25 г/м3.
Верхньою концентраційною межею запалення пилу (найбільшою її кількістю, при якому ще може статися займання) прийнято вважати 2кг в 1м3 повітря.
Пил класифікують за пожежонебезпечністю на дві групи та чотири класи.
Група А. Нижня концентраційна межа займання – до 65г/м3. До групи входять два класи: I – найбільш вибухонебезпечні пили з НКПВ до 15г/м3 (пил м'ясо-кісткового та кров'яного борошна, кормового борошна, пшеничних висівок, соняшникового та бавовняного шроту); II – вибухонебезпечні пили з НКПВ від 16 до 65г/м3 (пил комбікормів, пшеничного, хвойного та трав'яного борошна).
Група Б. Нижня концентраційна межа займання (НКПВ) – понад 65г/м3. До групи входять два класи: III клас – найбільш пожежонебезпечні пили з температурою запалення до 250°С (пил зерноочисних відділень); IV клас – пожежонебезпечні пилу з температурою займання понад 250°С (елеваторний пил).
За впливом на організм людини (за шкідливістю) пил хлібоприймальних та зернопереробних підприємств належить до 4 класу небезпеки (малонебезпечної), і, отже, її утримання потрібно періодично контролювати.
У СНіП за переліком категорій з вибухової, вибухопожежної та пожежної небезпеки елеватори та зерноочисні відділення переробних заводів відносять до категорії В, тобто пожежонебезпечних, а розмольні та вибійні відділення – до категорії Б, тобто пожежонебезпечних.
Для боротьби з пилоутворенням під час технологічних процесів служать аспіраційні установки.
Більше інформації за тел.: 097 743 69 84.